За сприяння голови Ружинської сільської ради Григорія Римарчука, після страшної пожежі, 66-річного занепаду та поневірянь по задвірках релігійної громади села, у  рекордні строки було відновлено святиню 18-го століття - церкву!

Коріння цієї історії заховане глибоко під столітніми шарами історії,  сучасників тих подій уже давно немає серед живих. Різні джерела наводять свої приклади. Проте значимості та знаковості подія від цього не втрачає. Навпаки, обростаючи пеленою загадковості, стає ще цікавішою…

Гортаючи літопис буття
За даними прес-служби Волинської єпархії УПЦ КП, храм Різдва Пресвятої Богородиці у селі Ружин Турійського району було зведено у 1787 році на кошти польського поміщика Людвіга Вільги. Його основу – підмурок, виклали з каменю, сама ж церква була дерев’яною. Джерела «Волинських єпархальних відомостей» стверджують, що літопис своєї історії цей храм розпочав більш ніж на десятиліття раніше, у 1775 році. А от про перебіг та достовірність наступних подій можна говорити з упевненістю. Тим паче, що вдалося розшукати очевидців тих далеких воєнних часів…

Лікарі були шоковані: зріст породіллі - 1 метр і сім сантиметрів та вага -  як у семирічної дитини. Щасливого завершення пологів не обіцяли.

Ближче познайомившись із родиною Міньковських, зрозуміла, що таке справжня мужність і воля до життя.  Дні й ночі нестерпного болю та душевних страждань від усвідомлення того, що люди в білих халатах давно викреслили тебе зі списку повноцінних і прирекли на безрадісне існування.

Валя запам’ятала себе жвавою, усміхненою та безтурботною дівчинкою. Вона і сестра з братиком мали все необхідне: новий, переповнений друзями будинок у м. Коростень, гарні меблі й найкращі іграшки.