Сьогодні учні дізнаються про статеве життя не зі шкільних підручників, не з бесід з батьками, педагогами чи лікарями, а з інших джерел і власного досвіду…
Дівчина, якій щойно виповнилося 17, прийшла робити аборт. Вона сприймає штучне переривання вагітності як біль, як загрозу навчанню, шкоду своєму здоров’ю, але не усвідомлює його як вбивство дитини…
Тендітна школярка з блідим і ще зовсім дитячим обличчям вийшла з кабінету гінеколога. Вона позбулася своєї «ганьби», яка через деякий час стала б відомою всім, і відчуває моральне полегшення. Маринку зустрічає її мама, яка чекала під дверима, поки все минеться. На очах жінки сльози. Їм зараз не хочеться говорити, тим більше - відповідати на запитання журналіста.
«Ігор - мій однокласник. Ми дружимо вже 2 роки і кохаємо одне одного. А кілька місяців тому між нами вперше відбулися близькі стосунки. Я не винна, це була не моя ідея. А погодилася тому, що боялася втратити хлопця, якого люблю, - трошки згодом скаже Марина, отямившись від пережитого. - Ми добре знаємо про засоби контрацепції і користувалися ними, але так вийшло…
Народжувати у 17 не входило у мої плани, бо перш за все треба закінчити школу, отримати вищу освіту, а потім вже думати про сім’ю і дітей. Тому аборт був єдиним розумним виходом із ситуації, що склалася. Хіба не так?»
Важко не погодитися з дівчиною, яка добре навчається у школі і має чіткі плани на майбутнє. Зараз і справді їй дитина не потрібна. Вона морально ще не готова стати матір’ю, так само, як і її коханий Ігор – батьком. Закохані самі ще діти, матеріально залежні від дорослих, тому самостійно не зможуть нести відповідальність за маля. А от так рано розпочинати статеве життя не варто. Підліткова закоханість – це не останній шанс, попереду - ціле життя! А якщо хлопець кохає по-справжньому – почекає, почекає стільки, скільки буде потрібно.
Статистика говорить про те, що підліткове кохання часто закінчується штучним перериванням вагітності, яке не минає безслідно. Про аборти, їх доцільність, причини і наслідки спілкуємося із завідуючою гінекологічним відділенням Володимир-Волинської ЦРЛ Оленою Станько.
-Олено Володимирівно, скільки абортів було зроблено в минулому році у вашому відділенні і зокрема скільки підлітків зверталося по допомогу?
-Загальна кількість переривань вагітності, зроблених у 2009 році, - 34 (включно з міні-абортами), що на 27 менше у порівнянні з позаминулим роком. У 2008-му одна 17-річна дівчина позбулася небажаної вагітності, а минулого року у 2-х неповнолітніх дівчат сталися викидні.
-У чому, на вашу думку, причина того, що молодь дуже рано розпочинає статеве життя, і чи готова вона до цього?
-Вважаю, що підштовхує підлітків той факт, що вони хочуть здаватися дорослішими, такими, що все знають із власного досвіду. Великий вплив має телебачення, відео, Інтернет, де пропагуються інтимні стосунки. І все це стало модним, отже - дуже привабливим для підростаючого покоління. Після перегляду окремих фільмів підлітки думають, що секс - це лише задоволення. Але в такому віці людина ще не може мати ніяких особливо приємних відчуттів, а от хвороби запросто можуть з’явитися.
Із бесід з молодими пацієнтками, які приходять робити аборт, можу зробити висновок, що вони досить обізнані у питаннях контрацепції, знають про захворювання, що передаються статевим шляхом, але не завжди застосовують свої знання на практиці.
-А в разі народження дитини може неповнолітня особа стати хорошою матір’ю?
-Дівчина-підліток може народити здорову дитину, а от морально до материнських обов’язків вона ще не готова. Малюка сприймає як даність чи як іграшку, а догляд за немовлям найчастіше лягає на плечі бабусі.
-Після абортів потрібне реабі-літаційне лікування?
-Обов’язково. Аби уникнути можливих ускладнень, призначаються антибіотики та гормональні контрацептиви для корекції організму і запобігання небажаній вагітності.
-Чи може дівчина-підліток зробити в лікарні аборт анонімно, без відома і згоди батьків?
- Не може. На кожну пацієнтку у нас заводиться картка, а для неповнолітніх обов’язкова згода одного із батьків. Дорослим жінкам, які не хочуть афішувати переривання вагітності, у лікарняному листку вказуємо шифр діагнозу.
-Скільки коштує така операція?
-У державних лікувальних закладах аборти безкоштовні. Звичайно оплачується лише вартість препарата для анестезії.
-Відомо, що церква ставиться вкрай негативно до штучного переривання вагітності. Останнім часом деякі політики ставлять питання про заборону абортів. На вашу думку, чи готове наше суспільство до такого кроку?
-Думаю, що однозначної відповіді дати не можна, адже аборти як робили, так і робитимуть. Про це свідчить досвід тих країн, де заборонені аборти. Тому не вважаю доцільним позбавляти жінок права на отримання допомоги в спеціалізованих медичних закладах і в стерильних умовах. З іншого боку, потрібно прагнути того, щоб абортів було якомога менше. Дієвим заходом у цьому напрямку було б встановлення дуже високих цін за проведення такої операції. Тоді жінки значно уважніше ставилися б до свого здоров’я, користувалися б контрацептивами, скоротилася б кількість абортів.
Із розмови з Оленою Станько дізналися, що в лікарню звертається дуже мало підлітків з метою зробити аборт. Причини зрозумілі: про це дізнаються батьки, занадто багато свідків з числа персоналу жіночої консультації і лікарні, тобто - ніякої анонімності. А результати опитувань показують, що число підліткових абортів підвищується з кожним роком. Тому неважко здогадатися, що дівчата звертаються до лікарів, які мають приватну практику і приймають на дому за гроші. Тільки мало хто з пацієнтів знає, що проведення абортів поза межами лікувальних закладів заборонено.
ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА У ШКОЛАХ
-Для досить великої кількості батьків статеве виховання дітей – табу. Якось ніяково і ніби не прийнято «про це» говорити. І якщо мами дівчаток, турбуючись про долю доньок, застерігають їх від можливих помилок, то батьки хлопчиків часто взагалі ігнорують цю проблему, повністю перекладаючи виховні питання на школу, що є великою помилкою, - коментує практичний психолог НВК №3 Богдан Романюк.
На думку Богдана Володимировича, основний виховний вплив на дитину має сім’я. Діти спостерігають за стосунками своїх батьків, і у них складається певний стереотип поведінки, якого вони і дотримуються. У дітей з благополучних родин, як правило, проблем не виникає, чого не можна сказати про інших. «У нас багато неповних сімей, і мамі самій буває дуже складно виховувати хлопчика. Крім цього, через зайнятість недостатньо уваги з боку батьків приділяється контролю за дозвіллям підлітків. А у цьому віці зростає інтерес до протилежної статі, між дівчатками і хлопчиками складаються стосунки, що переходять за межі дружби.
-Що штовхає підлітків розпочинати сексуальні стосунки?
-Факторів кілька. Сімейний: якщо дитина недоотримує потрібну кількість любові, уваги, поваги від батьків, сім’я не підвищує її самооцінку, вона починає шукати цього на стороні. Дівчинка сприймає статевий зв’язок як самоствердження. Вона відчуває, що комусь потрібна, нехай навіть дещо неадекватно - тільки у статевому сенсі. Діти, відносини яких з батьками базуються на довірі, не потребують раннього початку статевого життя.
Також є зовнішній фактор – так звана сексуальна революція: засилля низькопробної літератури, відвертого одягу, доступність фільмів з еротичними сценами, а іноді й порнографічних. Якби не все це – діти б менше думали про секс. А так - увімкнули телевізор, а там… Зрозуміло, це викликає зацікавленість у підлітків. Крім того, існує безліч стереотипів про статеве життя. І, мабуть, один з найдієвіших факторів - приклад однолітків і так званий вплив вулиці.
-Чи в достатній мірі проводиться сексуальний «лікбез» у школі?
-Вважаю, що так. На годинах класного керівника традиційно проходять бесіди на морально-етичні теми: про кохання, сім’ю, шлюб, інтимні стосунки, які проводять педагоги, психологи та спеціально запрошені лікарі. Практикується така форма роботи як відповіді на запитання дітей, які кожен пише на окремому листочку. Хлопчики найчастіше цікавляться, коли можна розпочинати статеві стосунки, на що я відповідаю: тоді, коли будете готові взяти на себе відповідальність за можливі наслідки. Нещодавно показували старшокласникам фільм, знятий психологами, де в етичній формі розповідається про період статевого дозрівання і пов’язані із цим фізіологічні та психологічні зміни. Крім цього, у шкільній програмі відведено години на уроках ОБЖ та анатомії, де вивчаються відповідні теми. Також проводиться робота з батьками на зборах. Але хочу зауважити, що, незважаючи на все це, значний вплив на підлітків має те середовище, в якому вони живуть.
15 відсотків жіночого населення України страждає на безпліддя. Це близько 1млн. сімей. Часто причиною безпліддя та невиношування дітей стають хвороби, що передаються статевим шляхом, набуті у підлітковому віці, а також підліткові аборти.
ЧИ ПОСПІШАЮТЬ УЗАКОНЮВАТИ СВОЇ СТОСУНКИ НЕПОВНОЛІТНІ?
За інформацією, наданою головним спеціалістом відділу РАЦСу по Володимиру-Волинському Оксаною Гаврилюк, у місті в минулому році не було зареєстровано жодного шлюбу за рішенням суду (дівчат до 17 років і хлопців до 18-ти), проти 4-х у 2008-му.
У районі у 2009 році стала офіційною дружиною 16-річна дівчина, що чекала дитину, повідомила начальник відділу РАЦСу по Володимир-Волинському району Тетяна Юхимюк.
НАЙМОЛОДШІ МАМИ
Не всі підлітки відмовляються нести відповідальність за свої дії. Є пари, які погоджуються народжувати і виховувати дитину, незважаючи на те, що самі ще є школярами. Так у минулому році у м. Володимирі-Волинському і в районі стали мамами 18 жінок віком від 15 до 17 років. У 2008 році цей показник був вищим: дітей народили 27 неповнолітніх мам, повідомила завідуюча акушерським відділенням ЦРЛ Тетяна Васильчук.
